ЛЕЙКВУД, Огайо — У цьому затишному передмісті Клівленда, де доглянуті будинки межують із мальовничими берегами озера Ері, століття стара каналізаційна система бореться з невблаганною силою природи. Сильні зливи, що стають дедалі частішими через зміну клімату, переповнюють застарілу інфраструктуру, скидаючи мільйони галонів неочищених стічних вод у річку Рокі-Рівер і озеро Ері. Щоб зупинити цю екологічну катастрофу, Лейквуд розпочинає амбітний проєкт вартістю 40 мільйонів доларів: будівництво резервуара для зберігання надлишкових стоків, який стане ключовим кроком у порятунку одного з найцінніших водних ресурсів Америки.
Виклик століття
Каналізаційна система Лейквуда, прокладена ще на початку ХХ століття, не була розрахована на сучасні кліматичні реалії. Під час сильних дощів комбіновані каналізаційні переливи (CSO) — суміш дощової води та побутових стоків — перевантажують очисні споруди, виливаючись у водойми. У 2024 році лише в районі Лейквуда в озеро Ері потрапило понад 200 мільйонів галонів неочищених стоків, що загрожує екосистемі, питній воді та репутації регіону як туристичного осередку. «Ми не можемо ігнорувати цю проблему, — каже Кріс Гордон, директор департаменту громадських робіт Лейквуда. — Це питання не лише екології, а й здоров’я наших громадян».
Новий резервуар CSO-052 місткістю 6,1 мільйона галонів, розташований поруч із очисними спорудами на ділянці, де раніше був притулок для тварин, призначений для вирішення цієї кризи. Під час злив він утримуватиме надлишкові стоки, запобігаючи їх скиданню в озеро, а потім поступово передаватиме їх на очищення. «Це як гігантський буфер для нашої системи», — пояснює Гордон. Розмір резервуара розрахований на «типову» максимальну зливу, яка в Лейквуді може сягати 40 мільйонів галонів на день, порівняно з 4,5–5 мільйонами в звичайний день.
Фінансування та виклики
Проєкт вартістю 39,679 мільйона доларів фінансується за рахунок федеральної субсидії в розмірі 959 752 доларів і позики на 38,719 мільйона через Фонд позик для контролю за забрудненням води (WPCLF). Є також надія на грант від Комісії з громадських робіт Огайо, що може зменшити боргове навантаження на місто. Тендер заплановано на серпень 2025 року, будівництво розпочнеться в січні 2026-го і завершиться до кінця 2028 року. «Це масштабна споруда, що потребує складних підземних робіт», — зазначає Гордон, додаючи, що проєкт передбачає мінімальний вплив на повсякденне життя містян.
Цей резервуар — частина ширшої угоди Лейквуда з Агентством із захисту довкілля США (EPA) та штату Огайо, яка зобов’язує місто до 2035 року усунути 98% комбінованих переливів. Угода, підписана в 2016 році після багаторічних переговорів, коштуватиме місту понад 150 мільйонів доларів і включає вже завершену систему високошвидкісної очистки (HRT) та реконструкцію тунелю-перехоплювача, яка завершиться восени 2025 року. «Це марафон, а не спринт», — каже Гордон.
Озеро Ері на межі
Проблема Лейквуда — лише один фрагмент екологічної кризи, що охопила озеро Ері. Великі озера забезпечують питною водою 40 мільйонів людей, але сільськогосподарські стоки, промислові відходи та застаріла інфраструктура загрожують їх чистоті. У Північно-Східному Огайо щороку в озеро потрапляє до 4 мільярдів галонів неочищених стоків, що сприяє цвітінню токсичних водоростей і забрудненню пляжів. У 2019 році злива в Лейквуді спричинила скид 50 мільйонів галонів стоків за одну ніч, що стало тривожним дзвінком для місцевої влади.
Мешканці, як-от 42-річна Сара Міллер, яка регулярно гуляє вздовж озера, висловлюють змішані почуття. «Я рада, що місто діє, але чому це коштує так дорого і займає стільки часу? — запитує вона. — Ми хочемо купатися в озері без страху за здоров’я». Активісти, як-от Лінда Робсон із Lake Erie Advocates, вітають проєкт, але закликають до ширшої реформи, включно з обмеженнями на використання добрив у сільському господарстві, які живлять водорості.
Погляд у майбутнє
Лейквуд не самотній у своїй боротьбі. Сусідні міста, як-от Клівленд і Акрон, також інвестують сотні мільйонів у модернізацію каналізації, виконуючи вимоги EPA. Регіональний каналізаційний округ Північно-Східного Огайо (NEORSD) координує ці зусилля, плануючи до 2030 року скоротити скиди в озеро Ері на 90%. Проте зміна клімату, що приносить дедалі інтенсивніші зливи, ускладнює завдання. «Ми будуємо для майбутнього, але природа не стоїть на місці», — визнає Гордон.
Для Лейквуда, міста з населенням 50 000 осіб, цей проєкт — не лише інженерний виклик, а й символ відданості екологічній відповідальності. Поки бульдозери готуються вийти на майданчик у 2026 році, мешканці сподіваються, що їхні податки та терпіння окупляться чистішими водами озера Ері. У світі, де кліматичні кризи стають новою нормою, Лейквуд демонструє, що навіть невелике місто може зробити великий крок до збереження природи — якщо воно готове заплатити ціну.
