Дослідження показують, що середньостатистичний американський працівник живе майже втричі далі від своєї роботи, ніж до пандемії.

Згідно з дослідженням, опублікованим 3 березня компанією Gusto, яка займається програмним забезпеченням для розрахунку заробітної плати, та Стенфордською групою WFH, яка вивчає тенденції роботи з дому, середня відстань до роботодавця збільшилася з 10 миль у 2019 році до 27 миль у 2023 році.

У дослідженні проаналізовано дані Gusto про заробітну плату близько 5800 малих і середніх підприємств за період з 2018 по 2023 рік. Відстані вимірювалися шляхом прив’язки адрес працівників до місцезнаходження роботодавця.

Дані показують, що відстань між працівниками та їхніми роботодавцями найбільш виражена серед людей, які почали працювати після початку пандемії. Працівники, найняті в березні 2020 року або пізніше, у грудні 2023 року проживали в середньому на відстані 35 миль від свого роботодавця. Це більш ніж удвічі більше, ніж люди, найняті до березня 2020 року.

Хоча дані про заробітну плату прямо не свідчать про те, що люди, які живуть найдалі від свого роботодавця, користуються перевагами гібридної або віддаленої роботи, ці результати узгоджуються з багаторічними дослідженнями Стенфордської групи WFH, які показують драматичний вплив пандемії на те, де виконується робота.

До пандемії лише близько 7% оплачуваних робочих днів виконувалися вдома. Згідно з останнім опитуванням, опублікованим 5 березня, у лютому частка робочих днів, проведених вдома, становила 28%.

Тенденція до роботи з дому є важливим фактором
Оскільки робота з дому зменшує необхідну кількість поїздок до офісу – або взагалі скасовує їх – працівники можуть переїхати далі від свого роботодавця або шукати роботу, яка раніше не розглядалася чи вважалася неможливою через відстань, кажуть дослідники.

Саме це сталося під час пандемії, коли люди шукали більші будинки з місцем для домашнього офісу, розповідає Хосе Марія Барреро, доцент кафедри фінансів у Бізнес-школі Технологічного автономного інституту Мексики (ITAM) і член Стенфордської групи WFH.

Барреро вбачає найчіткіший зв’язок у зростанні кількості працівників, які живуть на “некомутованій” відстані від свого роботодавця. Дослідження показує, що наприкінці 2023 року 5,5% працівників жили на відстані понад 50 миль від своїх роботодавців – порівняно з 0,8% у 2019 році. Цей показник набагато вищий для робітників певних галузей. Дослідники виявили, що понад 20% працівників сфери інформаційних технологій живуть на відстані 100 миль і більше від свого роботодавця.

“Якщо хтось живе дуже далеко від місця роботи, вона має бути повністю віддаленою, – каже Барреро.

Дослідження також показує, що групи, які, як можна припустити, найбільше зацікавлені в можливостях роботи з дому або мають найкращий кейс для цього, живуть найдалі від своїх роботодавців.

Згідно з дослідженням:
Люди у віці 30 років (основний батьківський вік, як зазначається в дослідженні) живуть найдалі від своїх робочих місць порівняно з іншими віковими групами.
Офісні працівники – особливо ті, що працюють у сфері технологій, фінансів і страхування, а також професійних послуг – в середньому живуть далі від своїх роботодавців, ніж ті, хто працює в галузях, де робота з дому є менш можливою (наприклад, у будівництві).
Люди з вищими доходами (ті, хто заробляє $100 000 і більше на рік) живуть далі від своїх роботодавців порівняно з іншими групами за рівнем доходу.