КЛІВЛЕНД, Огайо – Попередні результати досліджень показують, що очисні споруди, які отримують сиру воду з озера Ері, можуть видаляти значну кількість мікропластику, що міститься в озері.

Це один з висновків вебінару, проведеного в середу Джоном Ленхартом, професором екологічної інженерії в Університеті штату Огайо і співдиректором Центру водних ресурсів штату Огайо.

Ленхарт і невелика група дослідників намагаються з’ясувати, наскільки добре водоочисні споруди видаляють мікропластик, особливо дрібний нанопластик, який за розмірами настільки малий, що його неможливо побачити, і чи працюють певні конфігурації очищення краще, ніж інші.

Дані були зібрані з чотирьох водоочисних станцій, які отримують сиру воду з озера Ері.

“Згідно з літературними джерелами, ми побачили досить хороше видалення мікропластику великого розміру, тобто від п’яти мікрон і більше”, – сказав Ленхарт під час вебінару. “Видалення менших частинок було трохи нижчим, ніж великого мікропластику, але все ж таки навіть цього ми не очікували”, – сказав він.

Видалення частинок в залежності від концентрації коливалося від 46% до 87% на чотирьох заводах, причому видалення нанопластику відстежувалося досить ретельно, згідно з результатами.

Нанопластик не більший за один мікрон. Ленхарт описав їх як “розмір бактерії або вірусу”, тоді як мікропластик “приблизно такого ж розміру, як пиловий кліщ”.

Присутність нанопластику у питній воді викликає особливе занепокоєння, оскільки вони можуть потрапляти в кров, розноситися по тілу і опинятися в різних органах. Існує також занепокоєння, що крихітні пластикові частинки можуть містити шкідливі добавки або накопичувати забруднювачі, такі як пестициди чи хімікати, що не піддаються руйнуванню протягом тривалого часу.

Мікропластик може бути первинним матеріалом, наприклад, фрагментами більших пластикових  виробів, таких як іграшки, пляшки з водою, пакети для покупок, харчові упаковки тощо. Вони можуть потрапляти в озера та інші водні шляхи через поверхневі стоки або стоки з очисних споруд.

Ленхарт також вивчає ефективність роботи станцій на різних етапах очищення, які включають коагуляцію, флокуляцію, відстоювання, фільтрацію та дезінфекцію, але ще не проаналізував дані, щоб зробити висновки.

Сира вода з озера Ері містить приблизно 100 000 пластикових частинок на літр, і в ній “є чимала кількість нанопластику”, сказав Ленхарт.

Дослідження стало можливим завдяки гранту в розмірі 150 000 доларів США від Ohio Sea Grant, федеральної програми, що базується в Університеті штату Огайо і проводить прикладні дослідження озера Ері.

Вебінар Ленхарта відбувся після нещодавнього звіту, в якому було виявлено частинки пластику в бутильованій воді.