Безголову бронзову статую, яку вважають скульптурою римського імператора та філософа Марка Аврелія, було взято під варту та вилучено з Клівлендського музею мистецтв владами Нью Йорку. Вони розслідують антикварний контрабандний ринок, пов’язаний з античними цінностями, які були здобутими внаслідок розкрадання антикваріату у Туреччині.

14 серпня суддя Мангеттена підписав ордер про вилучення статуї, яку було придбано у 1986 році, і яка була видатним експонатом музейної колекції давньоримського мистецтва.

Цей ордер було видано в рамках розслідування контрабандної мережі, яка включала різноманітні антикварні цінності, розкрадені в Бубоні на південному заході Туреччини, і які були транспортовані через Мангеттен, повідомив речник окружного прокурора Мангеттена Елвін Брегг. Ніяких подробиць розслідування не повідомляється.

Статуя висотою 1,9 метра (76 дюймів) датується 180-200 роками н. е. за словами окружного прокурора її вартість становить 20 мільйонів доларів.

Видання The Plain Dealer повідомило, що статую забрали з виду більше двох місяців тому, а музей змінив опис експонатів на своєму веб-сайті, де тепер статуя має назву “Draped Male Figure”, замість того аби вказувати на будь який зв’язок із Марком Аврелієм.

Туреччина вперше висунула претензії щодо статуї в 2012 році, коли опублікувала список із майже двох десятків предметів, які є у колекції музею Клівленда, та за її словами, усі ці предмети чи статуї були були розкрадені в Бубоні та інших місцях. Представники музею тоді заявили, що Туреччина не надала жодних переконливих доказів про розкрадання чи привласнення.

Тодд Мезек, речник музею, у своїй заяві в четвер, заявив, що поки статуя марка Аврелія буде предметом судового розгляду, музей не може коментувати ситуацію та надавати інформацію по ній.

Мезек заявив, що керівництво музею дуже серйозно відноситься до походження статуй та експонатів, а також ретельно і відповідально розглядає такого роду претензії щодо наявності об’єктів у колекції.

Офіс окружного прокурора Манхеттена протягом останніх років працював над поверненням на батьківщину сотень об’єктів награбованих з таких країн, як Туреччина, Греція, Ізраїль та Італія. Залишається незрозумілим, хто може стати підозрюваним у розслідуванні статуї, вилученої в Клівленді.

Вилучена статуя зображує чоловіка в легкій тканинній рясі, який тримає одну руку перед собою у королівській позі.

Марк Аврелій належав до давнього італійського роду Анніїв Верів. Його наставником у стоїчній філософії став Аполлоній Халкедонський. Релігійно-моральний аспект стоїцизму справив найсильніше враження на Марка Аврелія. Він дізнався про нього від Юнія Рустика, якого дуже поважав: із Рустиком він завжди радився і в державних, і в приватних справах. Вивчав він також право, риторику й граматику.

Імператор Адріан, що доводився йому далеким родичем, був покровителем Марка із самого дитинства. Імператор усиновив Антоніна Пія, однак, із тією умовою, щоб сам Пій усиновив Марка і Луція Верів. Таким чином, він ніби наперед готував Марка в спадкоємці самому Антоніну. Прийнявши владу, Марк Аврелій негайно призначив своїм співправителем Луція Вера з титулами Августа й Цезаря, і з цього часу вони спільно керували державою. Їхнє правління було відзначено важкими війнами із зовнішніми ворогами, епідеміями і стихійними лихами. У 166 році всі племена від Іллірика до Галлії об’єдналися проти римської держави. У 168 році Марк Аврелій очолив похід проти них. Витративши на цю війну всю свою скарбницю, він улаштував на форумі Траяна торги предметів розкоші, що належали імператорові: він продав золоті й кришталеві келихи, імператорський посуд, шовковий золочений одяг дружини, навіть дорогоцінне каміння, яке він знайшов у великій кількості в потаємній скарбниці Адріана. Цей розпродаж тривав два місяці й приніс стільки золота, що Марк Аврелій міг успішно продовжити боротьбу, здобути багато перемог та гідно нагородити воїнів. У 175 році здійснив похід до Єгипту з метою придушити заколот. У 178 році виступив у похід проти маркоманів і сарматів, де два роки потому знайшов свою смерть, заразившись чумою. Смерть свою він прийняв спокійно й мужньо.