Світ стоїть перед новою економічною загрозою – не рецесією чи фінансовою кризою, а надпотужною хвилею китайського експорту. За останні чотири роки державні банки Китаю спрямували 1,9 трильйона доларів на кредитування промислових підприємств. Ці кошти стали паливом для будівництва нових заводів, модернізації виробництв, масової автоматизації та стрімкого зростання обсягів експорту, які вже впливають на глобальні ринки.

Замість хмарочосів, які домінували над міськими пейзажами до краху ринку нерухомості, сьогодні на околицях китайських міст виростають фабрики, оснащені роботами. Китай не лише нарощує обсяги виробництва – він інвестує у дослідження, розробки, штучний інтелект і власне промислове ноу-хау.

BYD, Zeekr і Huawei — символи нової промислової ери

Електромобільний гігант BYD будує заводи, які перевищують масштаб колись найбільшого у світі автозаводу Volkswagen у Вольфсбурзі. У той час як Zeekr встановлює сотні нових роботів на своїх виробництвах, Huawei відкриває у Шанхаї науково-дослідний центр на 35 тисяч інженерів — масштабом вдесятеро більший за штаб-квартиру Google.

Не дивно, що експорт Китаю в 2023 році виріс на 13,3%, а в 2024 — ще на 17,3%. Ці цифри вражають і одночасно тривожать — адже подібне зростання досягається завдяки значним державним субсидіям, демпінгу, і низькому внутрішньому попиту.

Реакція світу: тарифи, паніка і пошуки відповідей

Країни реагують неоднозначно. В Європейському Союзі, США, Бразилії та Індонезії вводять або посилюють митні обмеження. Президент Трамп оголосив нову серію високих тарифів, що спричинило падіння фондових ринків в Азії. Китайське телебачення відреагувало жорсткою заявою проти “гегемоністської економічної політики США”.

Проте історія не повторюється буквально. Цього разу китайські компанії, заблоковані на американському ринку, активно захоплюють нові території. Наприклад, частка китайських авто у Мексиці зросла з 0,3% у 2017 до понад 20% у 2024. Водночас Китай розширює нафтохімічне виробництво та експорт пластмас, шин, поліестеру та інших промислових товарів.

Китайська модель: дешевше, швидше, масштабніше

Китай застосовує унікальну модель розвитку: коли внутрішній попит слабшає, його заміщують експортом. Після обвалу ринку нерухомості влада переорієнтувала кредити з будівництва квартир на промислове виробництво. Падіння внутрішнього споживання компенсується стимулюванням експорту, що дає змогу утримати мільйони робочих місць.

Проте проблеми залишаються. Система соціального захисту вкрай слабка — державна пенсія становить лише 20 доларів на місяць після нещодавнього “підвищення” на три долари. Економісти закликають уряд до зміцнення внутрішнього ринку через підвищення соціальних стандартів. Але Пекін поки що надає перевагу новим інвестиціям у логістику, інфраструктуру та модернізацію заводів.

Чи готовий світ до нового промислового лідера?

Китай уже контролює понад 32% світового промислового виробництва, залишивши позаду США, Німеччину, Японію, Південну Корею та Велику Британію разом узяті. І з кожним місяцем цей відсоток зростає.

Питання залишається відкритим: чи здатен світ вистояти перед таким масштабом економічної експансії? Чи витримають малі й середні виробники конкуренцію? І чи знайдуть лідери демократичного світу ефективні й збалансовані відповіді, що не призведуть до нових глобальних конфліктів?