• слухай • українське
30-денне припинення вогню, на яке після переговорів із США в Джидді погодилася Україна, стало предметом активних дискусій серед політиків, військових аналітиків та дипломатів. Чи можливо його забезпечити та наскільки воно буде ефективним – питання, яке розділило думки світових лідерів.
Як Україна готується до контролю за перемир’ям
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що вже формується національна команда, яка відповідатиме за контроль за дотриманням домовленостей.
“Ми фактично розпочали формування національної команди, яка розроблятиме алгоритми дій для належного контролю можливого перемир’я. Це дуже складний процес”, – зазначив він під час пресконференції з федеральною міністеркою європейських та міжнародних справ Австрії Беате Майнль-Райзінгер.
Держсекретар США Марко Рубіо переконаний, що відстежувати дотримання режиму припинення вогню буде значно легше, ніж у минулі роки. Він зазначив, що завдяки сучасним технологіям важко буде приховати удари безпілотників, ракетні обстріли або артилерійські атаки.
Однак питання залишається відкритим: кому довірять спостереження за перемир’ям? Рубіо вважає, що обидві сторони мають погодити спільного арбітра, але конкретні пропозиції поки що не озвучуються.
Чи можна довіряти росії?
Деякі експерти ставляться до припинення вогню зі значним скепсисом. Член Центру Євразії в Атлантичній Раді Марк Темницький нагадав про провал Мінських угод, які росія неодноразово порушувала.
“росіяни не раз ігнорували взяті на себе зобов’язання щодо припинення вогню. ОБСЄ фіксувала сотні порушень, здійснених саме російськими військовими”, – зазначив він.
Темницький вважає, що Москва може використати паузу для перегрупування сил та підготовки нової хвилі наступу, особливо якщо увага світу поступово відволікатиметься від війни.
Тим часом сам Путін заявив, що Україна може використати перемир’я для посилення своїх позицій, тоді як російська армія, за його словами, “успішно наступає на більшості напрямків”.
Чи можлива міжнародна місія з контролю за перемир’ям?
Франція та Велика Британія неодноразово заявляли про можливість відправлення своїх військових в Україну для гарантування безпеки.
За словами генерала у відставці США Веслі Кларка, такий сценарій може бути ефективним, але за певних умов.
“Європейські миротворці не зможуть перекрити всю лінію фронту. Україна має залишити свої оборонні сили на позиціях, а міжнародні інспектори повинні контролювати пересування російських військ, щоб не дати їм можливості для нового наступу”, – пояснює Кларк.
Кларк також наголошує, що Європа не зможе гарантувати безпеку України без участі США.
У свою чергу, росія виступає категорично проти будь-якої військової присутності країн НАТО на території України. Речниця МЗС РФ Марія Захарова заявила, що Москва не погодиться ні на розміщення військових баз, ні на миротворчі операції під будь-яким прапором.
Які є альтернативи?
За даними The Guardian, одним із варіантів може бути контроль за дотриманням перемир’я з боку ООН. Однак для цього необхідна згода Ради Безпеки, де росія має право вето.
Видання наводить приклади успішних режимів припинення вогню, таких як розмежування між Північною та Південною Кореєю або миротворча місія на Кіпрі. Втім, головна відмінність у тому, що в обох випадках сторони не зацікавлені у відновленні бойових дій, тоді як у випадку з росією подібні гарантії відсутні.
Що каже американська розвідка?
The Washington Post з посиланням на американську розвідку повідомляє, що Путін не планує припиняти війну. Його стратегія – використати паузу для перегрупування військ та підготовки до нових атак.
За даними розвідки, Кремль усе ще має намір спробувати встановити контроль над Києвом, що робить перспективу довготривалого миру вкрай малоймовірною.
Режим припинення вогню, навіть якщо його вдасться тимчасово впровадити, не гарантує тривалого миру. Оскільки росія неодноразово порушувала домовленості, міжнародні експерти та політики розглядають можливі механізми моніторингу, однак поки що не існує єдиного підходу, який міг би забезпечити його ефективність.